Ст. 8 Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Копії можуть бути засвідчені нотаріально.

Якщо особу в господарському суді представляє адвокат, він має право посвідчувати копії документів.

За усталеною практикою копії документів, що подаються до господарського суду, посвідчуються печаткою підприємства, установи, організації.

Відповідно до п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації «Вимоги до оформлювання документів» (ДСТУ 4163-2003), затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 р. № 55, відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повин­на кожна сторінка документа з відтіском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи.

Залежно від обставин справи, якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг із нього.

Засвідчення витягу з документа є можливим теж за певної умови:

якщо в документі вміщено декілька не пов’язаних між собою питань, які можуть за своїм змістом існувати окремо один від одного.

витяг має відтворювати повний текст частини документа з певного питання. У разі виготовлення витягу з багатосторінкового документа обов’язковим є відтворення тексту першої та останньої сторінок, які надають можливість ідентифікувати документ, вірність копії якого засвідчується (пункт 258 Інструкції).

Позиція Міністерства юстиції України

Оригінали документів подаються господарському суду у разі коли:

1. обставини справи згідно з законодавством України підлягають підтвердженню тільки такими документами (на практиці їми визнавалися векселя);



2. на вимогу господарського суду.

Електрона форма документа ускладнює його використання як доказу.

На відміну від письмових документів, электронний документ сам по собі не доступний до сприйняття людським оком. Не можна його віднести й до речового доказу з огляду на його визначення в ст. 5 ЗУ «Про електронні докумнети та електронний докумнтообіг» (Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові
реквізити документа).

Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:

1) свідоцтва про право на спадщину;

2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;

3) в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.

Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.

ПОРЯДОК засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу визначено впостанові Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 р. N 680

Стаття 37. Речовими доказами є предмети, що своїми властивостями свідчать про обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, речовими доказами є рухомі та нерухомі речі, які є носіями інформації про обставини, що мають значення для справи.

Речові докази слід відрізняти від письмових доказів.

якщо інформація про факти міститься в документі, цей доказ є письмовим; якщо ж інформація про факти підтверджується властивостями документа як предмета, цей доказ є речовим.

ГПК не вирізняє в окрему категорію доказів аудіо- та відеозаписи, тому їх можна віднести до речових доказів (диски, пленки).

Аудіо- відеозаписи – це будь-які магнітні, електронні та інші носії інформації, за допомогою яких зафіксовано відомості про обставини, що мають значеня для справи.

Специфіка доказів полячгає в тому, що без спеціальних засобів зчитування чи відтворення неможливо оперувати інформацією, що міститься на цих носіях.

Аудіо- та відеозаписи не повинні проводитися з порушенням конституційних гарантій прав і свобод громадян.

Відповідно до ст. 31 Конституції України кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинові чи з'ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншими способами одержати інформацію неможливо.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» негласне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, контроль за листуванням, телефонними розмовами, телеграфною та іншою кореспонденцією, застосування інших технічних засобів одержання інформації проводяться за рішенням суду, прийнятим за поданням керівника відповідного оперативного підрозділу або його заступника. Про отримання такого дозволу суду або про відмову в ньому зазначені особи повідомляють прокурору протягом доби.

Дослідження аудіо- та відеозаписів як доказів має певні особливості. Відтворення аудіо- та відеозапису здійснюється господарським судом у залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні. Для відтворення аудіо- та відеозапису може бути залучений спеціаліст. У разі виникнення сумнівів щодо достовірності аудіо- та відеозапису або подання заяви про фальсифікацію доказу суд повинен призначити експертизу.

Стаття 41. Призначення і проведення судової експертизи


3057995297321794.html
3058011481275649.html
    PR.RU™